-
1 закон
law; юр. act, statute, enactmentзакон природи — law of nature, natural law; the law of the wild
закон Божий — ( God's) Law; religion ( шкільний предмет)
традиційний (неписаний) закон — common law, customary ( unwritten) law
парламентський закон — Act of Parliament, bill
вводити закон в дію — to implement a law, to put a law in force
виводити закон — to deduce, to work out a low
дотримуватися закону — to observe the law, to keep within the law
поза законом — without the law, ( to be) outlawed
оголосити поза законом — to outlaw; to proscribe
зведення законів — legal code; statute book; code of laws
сила закону — validity/force of the law
См. также в других словарях:
щільний — а, е. 1) Такий, складові частини якого міцно з єднані між собою; який у малому об ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий 2). || Густо плетений, тканий. 2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко… … Український тлумачний словник
домоведення — я, с. Ведення хатнього господарства. || Шкільний предмет для навчання учениць навичкам ведення хатнього господарства … Український тлумачний словник
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
загальний — а, е. 1) Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. || Який охоплює все, всіх. •• Зага/льна ви/ручка сукупна грошова виручка. Зага/льна працезда/тність здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах.… … Український тлумачний словник
клас — у, ч. 1) Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. || Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. || лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками. ||… … Український тлумачний словник
один — одного/, ч.; одна/, одніє/ї і одно/ї, ж.; одно/ і одне/, одного/, с. (мн. одні/, одни/х), числ. кільк. 1) Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два. || Кількість із 1 одиниці. || у знач. ім. оди/н, одного/, ч.; одна/,… … Український тлумачний словник
куля — I і, ж. 1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі. 2) Предмет, що має таку форму. Земна куля. •• Ку/ля зонд гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для… … Український тлумачний словник
реальний — а, е. 1) Який існує в об єктивній дійсності; дійсний; прот. уявний. || у знач. ім. реа/льне, ного, с. Те, що існує в об єктивній дійсності; протилежне уявне. •• Реа/льна заробі/тна пла/та кількість предметів споживання й послуг, що їх може мати… … Український тлумачний словник
Стародуб, Татьяна Сергеевна — Стародуб Татьяна Сергеевна Стародуб Тетяна Сергіївна … Википедия
виріб — робу, ч. 1) Вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку. •• Агрегато/ваний ви/ріб збірний виріб, що складається з набору окремих серійних та одиничних виробів. Апара/тний ви/ріб технічний засіб, що постачається як продукція виробничо… … Український тлумачний словник
жертва — и, ж. 1) За релігійними обрядами деяких народів – предмет або жива істота, яких приносили в дар богам. 2) Добровільний внесок у вигляді грошей або яких небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування. 3) Той, хто загинув від нещасного… … Український тлумачний словник